ою́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
(в’юн) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ою́н | оюни́ |
родовий | оюна́ | оюні́в |
давальний | оюно́ві, оюну́ | оюна́м |
знахідний | оюна́ | оюни́, оюні́в |
орудний | оюно́м | оюна́ми |
місцевий | на/в оюно́ві, оюні́ | на/в оюна́х |
кличний | ою́не | оюни́ |
[діал.] |