| оєвропе́юватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | оєвропе́юватися, оєвропе́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оєвропе́юймося, оєвропе́юймось | |
| 2 особа | оєвропе́юйся, оєвропе́юйсь | оєвропе́юйтеся, оєвропе́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оєвропе́юватимуся, оєвропе́юватимусь | оєвропе́юватимемося, оєвропе́юватимемось, оєвропе́юватимемся |
| 2 особа | оєвропе́юватимешся | оєвропе́юватиметеся, оєвропе́юватиметесь |
| 3 особа | оєвропе́юватиметься | оєвропе́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оєвропе́ююся, оєвропе́ююсь | оєвропе́юємося, оєвропе́юємось, оєвропе́юємся |
| 2 особа | оєвропе́юєшся | оєвропе́юєтеся, оєвропе́юєтесь |
| 3 особа | оєвропе́юється | оєвропе́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оєвропе́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оєвропе́ювався, оєвропе́ювавсь | оєвропе́ювалися, оєвропе́ювались |
| жін. р. | оєвропе́ювалася, оєвропе́ювалась | |
| сер. р. | оєвропе́ювалося, оєвропе́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оєвропе́ювавшись | ||