| оєвропе́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | оєвропе́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оєвропе́юймо | |
| 2 особа | оєвропе́юй | оєвропе́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оєвропе́юватиму | оєвропе́юватимемо, оєвропе́юватимем |
| 2 особа | оєвропе́юватимеш | оєвропе́юватимете |
| 3 особа | оєвропе́юватиме | оєвропе́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оєвропе́юю | оєвропе́юємо, оєвропе́юєм |
| 2 особа | оєвропе́юєш | оєвропе́юєте |
| 3 особа | оєвропе́ює | оєвропе́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оєвропе́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оєвропе́ював | оєвропе́ювали |
| жін. р. | оєвропе́ювала | |
| сер. р. | оєвропе́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оєвропе́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| оєвропе́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| оєвропе́ювавши | ||