| | |
| оєвропе́їтися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оєвропе́їтися, оєвропе́їтись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оєвропе́ймося, оєвропе́ймось |
| 2 особа | оєвропе́йся, оєвропе́йсь | оєвропе́йтеся, оєвропе́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оєвропе́юся, оєвропе́юсь | оєвропе́їмося, оєвропе́їмось, оєвропе́їмся |
| 2 особа | оєвропе́їшся | оєвропе́їтеся, оєвропе́їтесь |
| 3 особа | оєвропе́їться | оєвропе́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | оєвропе́ївся, оєвропе́ївсь | оєвропе́їлися, оєвропе́їлись |
| жін.р. | оєвропе́їлася, оєвропе́їлась |
| сер.р. | оєвропе́їлося, оєвропе́їлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оєвропе́ївшись |
