| оєвропе́їтися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оєвропе́їтися, оєвропе́їтись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оєвропе́ймося, оєвропе́ймось | |
| 2 особа | оєвропе́йся, оєвропе́йсь | оєвропе́йтеся, оєвропе́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оєвропе́юся, оєвропе́юсь | оєвропе́їмося, оєвропе́їмось, оєвропе́їмся |
| 2 особа | оєвропе́їшся | оєвропе́їтеся, оєвропе́їтесь |
| 3 особа | оєвропе́їться | оєвропе́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оєвропе́ївся, оєвропе́ївсь | оєвропе́їлися, оєвропе́їлись |
| жін.р. | оєвропе́їлася, оєвропе́їлась | |
| сер.р. | оєвропе́їлося, оєвропе́їлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оєвропе́ївшись | ||