| панови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | панови́тий | панови́та | панови́те | панови́ті |
| родовий | панови́того | панови́тої | панови́того | панови́тих |
| давальний | панови́тому | панови́тій | панови́тому | панови́тим |
| знахідний | панови́тий, панови́того | панови́ту | панови́те | панови́ті, панови́тих |
| орудний | панови́тим | панови́тою | панови́тим | панови́тими |
| місцевий | на/у панови́тому, панови́тім | на/у панови́тій | на/у панови́тому, панови́тім | на/у панови́тих |