пано́вицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пано́вицький | пано́вицька | пано́вицьке | пано́вицькі |
родовий | пано́вицького | пано́вицької | пано́вицького | пано́вицьких |
давальний | пано́вицькому | пано́вицькій | пано́вицькому | пано́вицьким |
знахідний | пано́вицький, пано́вицького | пано́вицьку | пано́вицьке | пано́вицькі, пано́вицьких |
орудний | пано́вицьким | пано́вицькою | пано́вицьким | пано́вицькими |
місцевий | на/у пано́вицькому, пано́вицькім | на/у пано́вицькій | на/у пано́вицькому, пано́вицькім | на/у пано́вицьких |