| | | | |
| пантели́чений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | пантели́чений | пантели́чена | пантели́чене | пантели́чені |
| родовий | пантели́ченого | пантели́ченої | пантели́ченого | пантели́чених |
| давальний | пантели́ченому | пантели́ченій | пантели́ченому | пантели́ченим |
| знахідний | пантели́ченого, пантели́чений | пантели́чену | пантели́чене | пантели́чених, пантели́чені |
| орудний | пантели́ченим | пантели́ченою | пантели́ченим | пантели́ченими |
| місцевий | на/у пантели́ченому, пантели́ченім | на/у пантели́ченій | на/у пантели́ченому, пантели́ченім | на/у пантели́чених |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
