| | |
| паплю́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | паплю́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | паплю́жмо |
| 2 особа | паплю́ж | паплю́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | паплю́житиму | паплю́житимемо, паплю́житимем |
| 2 особа | паплю́житимеш | паплю́житимете |
| 3 особа | паплю́житиме | паплю́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | паплю́жу | паплю́жимо, паплю́жим |
| 2 особа | паплю́жиш | паплю́жите |
| 3 особа | паплю́жить | паплю́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| паплю́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | паплю́жив | паплю́жили |
| жін. р. | паплю́жила |
| сер. р. | паплю́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| паплю́живши |
