| | |
| паралізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | паралізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | паралізу́ймо |
| 2 особа | паралізу́й | паралізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | паралізува́тиму | паралізува́тимемо, паралізува́тимем |
| 2 особа | паралізува́тимеш | паралізува́тимете |
| 3 особа | паралізува́тиме | паралізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | паралізу́ю | паралізу́ємо, паралізу́єм |
| 2 особа | паралізу́єш | паралізу́єте |
| 3 особа | паралізу́є | паралізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| паралізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | паралізува́в | паралізува́ли |
| жін. р. | паралізува́ла |
| сер. р. | паралізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| паралізо́ваний |
| Безособова форма |
| паралізо́вано |
| Дієприслівник |
| паралізува́вши |
