| | |
| парафува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | парафува́тися, парафува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | парафува́тиметься | парафува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | парафу́ється | парафу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| парафу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | парафува́вся, парафува́всь | парафува́лися, парафува́лись |
| жін. р. | парафува́лася, парафува́лась |
| сер. р. | парафува́лося, парафува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| парафува́вшись |
