| | |
| парафува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | парафува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | парафу́ймо |
| 2 особа | парафу́й | парафу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | парафува́тиму | парафува́тимемо, парафува́тимем |
| 2 особа | парафува́тимеш | парафува́тимете |
| 3 особа | парафува́тиме | парафува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | парафу́ю | парафу́ємо, парафу́єм |
| 2 особа | парафу́єш | парафу́єте |
| 3 особа | парафу́є | парафу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| парафу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | парафува́в | парафува́ли |
| жін. р. | парафува́ла |
| сер. р. | парафува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| парафо́ваний |
| Безособова форма |
| парафо́вано |
| Дієприслівник |
| парафува́вши |
