| парови́й1 – прикметник | ||||
| (від: пар – рілля) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | парови́й | парова́ | парове́ | парові́ |
| родовий | парово́го | парово́ї | парово́го | парови́х |
| давальний | парово́му | парові́й | парово́му | парови́м |
| знахідний | парови́й, парово́го | парову́ | парове́ | парові́, парови́х |
| орудний | парови́м | парово́ю | парови́м | парови́ми |
| місцевий | на/у парово́му, парові́м | на/у парові́й | на/у парово́му, парові́м | на/у парови́х |