| парокі́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | парокі́нний | парокі́нна | парокі́нне | парокі́нні |
| родовий | парокі́нного | парокі́нної | парокі́нного | парокі́нних |
| давальний | парокі́нному | парокі́нній | парокі́нному | парокі́нним |
| знахідний | парокі́нний, парокі́нного | парокі́нну | парокі́нне | парокі́нні, парокі́нних |
| орудний | парокі́нним | парокі́нною | парокі́нним | парокі́нними |
| місцевий | на/у парокі́нному, парокі́ннім | на/у парокі́нній | на/у парокі́нному, парокі́ннім | на/у парокі́нних |