| | |
| парта́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | парта́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | парта́чмо |
| 2 особа | парта́ч | парта́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | парта́читиму | парта́читимемо, парта́читимем |
| 2 особа | парта́читимеш | парта́читимете |
| 3 особа | парта́читиме | парта́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | парта́чу | парта́чимо, парта́чим |
| 2 особа | парта́чиш | парта́чите |
| 3 особа | парта́чить | парта́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| парта́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | парта́чив | парта́чили |
| жін. р. | парта́чила |
| сер. р. | парта́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| парта́чивши |
