| | |
| паспортизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | паспортизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | паспортизу́ймо |
| 2 особа | паспортизу́й | паспортизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | паспортизува́тиму | паспортизува́тимемо, паспортизува́тимем |
| 2 особа | паспортизува́тимеш | паспортизува́тимете |
| 3 особа | паспортизува́тиме | паспортизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | паспортизу́ю | паспортизу́ємо, паспортизу́єм |
| 2 особа | паспортизу́єш | паспортизу́єте |
| 3 особа | паспортизу́є | паспортизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| паспортизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | паспортизува́в | паспортизува́ли |
| жін. р. | паспортизува́ла |
| сер. р. | паспортизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| паспортизо́ваний |
| Безособова форма |
| паспортизо́вано |
| Дієприслівник |
| паспортизува́вши |
