| перемогти́ся – дієслово доконаного виду | ||
| (відважитися на що-небудь) | ||
| Інфінітив | перемогти́ся, перемогти́сь | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | переможі́мося, переможі́мось, переможі́мся | |
| 2 особа | переможи́ся, переможи́сь | переможі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перемо́жуся, перемо́жусь | перемо́жемося, перемо́жемось, перемо́жемся |
| 2 особа | перемо́жешся | перемо́жетеся, перемо́жетесь |
| 3 особа | перемо́жеться | перемо́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | перемі́гся | перемогли́ся, перемогли́сь |
| жін.р. | перемогла́ся, перемогла́сь | |
| сер.р. | перемогло́ся, перемогло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перемі́гшись | ||