| перестава́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (припинити робити щось) | ||
| Інфінітив | перестава́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | перестава́ймо | |
| 2 особа | перестава́й | перестава́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перестава́тиму | перестава́тимемо, перестава́тимем |
| 2 особа | перестава́тимеш | перестава́тимете |
| 3 особа | перестава́тиме | перестава́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | перестаю́ | перестаємо́, перестає́м |
| 2 особа | перестає́ш | перестаєте́ |
| 3 особа | перестає́ | перестаю́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| перестаючи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | перестава́в | перестава́ли |
| жін. р. | перестава́ла | |
| сер. р. | перестава́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| перестава́вши | ||