| | |
| перестава́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (припинити робити щось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | перестава́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | перестава́ймо |
| 2 особа | перестава́й | перестава́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | перестава́тиму | перестава́тимемо, перестава́тимем |
| 2 особа | перестава́тимеш | перестава́тимете |
| 3 особа | перестава́тиме | перестава́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | перестаю́ | перестаємо́, перестає́м |
| 2 особа | перестає́ш | перестаєте́ |
| 3 особа | перестає́ | перестаю́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| перестаючи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | перестава́в | перестава́ли |
| жін. р. | перестава́ла |
| сер. р. | перестава́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| перестава́вши |
