| пирожи́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (здійматися – про тісто; вживається також у фразеологізмі) | ||
| Інфінітив | пирожи́тися, пирожи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пирожі́мося, пирожі́мось, пирожі́мся | |
| 2 особа | пирожи́ся, пирожи́сь | пирожі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пирожи́тимуся, пирожи́тимусь | пирожи́тимемося, пирожи́тимемось, пирожи́тимемся |
| 2 особа | пирожи́тимешся | пирожи́тиметеся, пирожи́тиметесь |
| 3 особа | пирожи́тиметься | пирожи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пирожу́ся, пирожу́сь | пирожимо́ся, пирожимо́сь, пирожи́мся |
| 2 особа | пирожи́шся | пирожите́ся, пирожите́сь |
| 3 особа | пирожи́ться | пирожа́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пирожачи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пирожи́вся, пирожи́всь | пирожи́лися, пирожи́лись |
| жін. р. | пирожи́лася, пирожи́лась | |
| сер. р. | пирожи́лося, пирожи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пирожи́вшись | ||