| | |
| плюсува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | плюсува́тися, плюсува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | плюсува́тиметься | плюсува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | плюсу́ється | плюсу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| плюсу́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | плюсува́вся, плюсува́всь | плюсува́лися, плюсува́лись |
| жін. р. | плюсува́лася, плюсува́лась |
| сер. р. | плюсува́лося, плюсува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| плюсува́вшись |
