| | |
| плюсува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (просочувати тканину, шкіру плюсом) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | плюсува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | плюсу́ймо |
| 2 особа | плюсу́й | плюсу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | плюсува́тиму | плюсува́тимемо, плюсува́тимем |
| 2 особа | плюсува́тимеш | плюсува́тимете |
| 3 особа | плюсува́тиме | плюсува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | плюсу́ю | плюсу́ємо, плюсу́єм |
| 2 особа | плюсу́єш | плюсу́єте |
| 3 особа | плюсу́є | плюсу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| плюсу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | плюсува́в | плюсува́ли |
| жін. р. | плюсува́ла |
| сер. р. | плюсува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| плюсо́ваний |
| Безособова форма |
| плюсо́вано |
| Дієприслівник |
| плюсува́вши |
