| побуди́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (будити всіх або багатьох) | ||
| Інфінітив | побуди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | побуді́мо, побуді́м | |
| 2 особа | побуди́ | побуді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | побуджу́ | побу́димо, побу́дим |
| 2 особа | побу́диш | побу́дите |
| 3 особа | побу́дить | побу́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | побуди́в | побуди́ли |
| жін.р. | побуди́ла | |
| сер.р. | побуди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| побу́джений | ||
| Безособова форма | ||
| побу́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| побуди́вши | ||