| побі́рчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | побі́рчий | побі́рча | побі́рче | побі́рчі |
| родовий | побі́рчого | побі́рчої | побі́рчого | побі́рчих |
| давальний | побі́рчому | побі́рчій | побі́рчому | побі́рчим |
| знахідний | побі́рчий | побі́рчу | побі́рче | побі́рчі |
| орудний | побі́рчим | побі́рчою | побі́рчим | побі́рчими |
| місцевий | на/у побі́рчому, побі́рчім | на/у побі́рчій | на/у побі́рчому, побі́рчім | на/у побі́рчих |