| | |
| повив’я́зувати1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (вив’язати все або багато чогось; зв’язати певним способом; зв’язати багато чогось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | повив’я́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | повив’я́зуймо |
| 2 особа | повив’я́зуй | повив’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | повив’я́зую | повив’я́зуємо, повив’я́зуєм |
| 2 особа | повив’я́зуєш | повив’я́зуєте |
| 3 особа | повив’я́зує | повив’я́зують |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | повив’я́зував | повив’я́зували |
| жін.р. | повив’я́зувала |
| сер.р. | повив’я́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| повив’я́зуваний |
| Безособова форма |
| повив’я́зувано |
| Дієприслівник |
| повив’я́зувавши |
