| | | | |
| повито́чуваний1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (вигострений, виточений – про багато чогось) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | повито́чуваний | повито́чувана | повито́чуване | повито́чувані |
| родовий | повито́чуваного | повито́чуваної | повито́чуваного | повито́чуваних |
| давальний | повито́чуваному | повито́чуваній | повито́чуваному | повито́чуваним |
| знахідний | повито́чуваний, повито́чуваного | повито́чувану | повито́чуване | повито́чувані, повито́чуваних |
| орудний | повито́чуваним | повито́чуваною | повито́чуваним | повито́чуваними |
| місцевий | на/у повито́чуваному, повито́чуванім | на/у повито́чуваній | на/у повито́чуваному, повито́чуванім | на/у повито́чуваних |
