| повтіка́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (швидко відійти, відбігти – про всіх або багатьох) | ||
| Інфінітив | повтіка́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повтіка́ймо | |
| 2 особа | повтіка́йте | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повтіка́ємо, повтіка́єм | |
| 2 особа | повтіка́єте | |
| 3 особа | повтіка́є | повтіка́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повтіка́в | повтіка́ли |
| жін.р. | повтіка́ла | |
| сер.р. | повтіка́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повтіка́вши | ||