| повідва́лювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідва́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідва́люймо | |
| 2 особа | повідва́люй | повідва́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідва́люю | повідва́люємо, повідва́люєм |
| 2 особа | повідва́люєш | повідва́люєте |
| 3 особа | повідва́лює | повідва́люють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідва́лював | повідва́лювали |
| жін.р. | повідва́лювала | |
| сер.р. | повідва́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| повідва́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| повідва́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| повідва́лювавши | ||