| повідкида́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідкида́тися, повідкида́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | повідкида́ється | повідкида́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідкида́вся, повідкида́всь | повідкида́лися, повідкида́лись |
| жін.р. | повідкида́лася, повідкида́лась | |
| сер.р. | повідкида́лося, повідкида́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повідкида́вшись | ||