| повідкида́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідкида́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідкида́ймо | |
| 2 особа | повідкида́й | повідкида́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідкида́ю | повідкида́ємо, повідкида́єм |
| 2 особа | повідкида́єш | повідкида́єте |
| 3 особа | повідкида́є | повідкида́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідкида́в | повідкида́ли |
| жін.р. | повідкида́ла | |
| сер.р. | повідкида́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повідкида́вши | ||