повідко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | повідко́вий | повідко́ва | повідко́ве | повідко́ві |
родовий | повідко́вого | повідко́вої | повідко́вого | повідко́вих |
давальний | повідко́вому | повідко́вій | повідко́вому | повідко́вим |
знахідний | повідко́вий, повідко́вого | повідко́ву | повідко́ве | повідко́ві, повідко́вих |
орудний | повідко́вим | повідко́вою | повідко́вим | повідко́вими |
місцевий | на/у повідко́вому, повідко́вім | на/у повідко́вій | на/у повідко́вому, повідко́вім | на/у повідко́вих |