| повідколу́пувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідколу́пувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідколу́пуймо | |
| 2 особа | повідколу́пуй | повідколу́пуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідколу́пую | повідколу́пуємо, повідколу́пуєм |
| 2 особа | повідколу́пуєш | повідколу́пуєте |
| 3 особа | повідколу́пує | повідколу́пують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідколу́пував | повідколу́пували |
| жін.р. | повідколу́пувала | |
| сер.р. | повідколу́пувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повідколу́пувавши | ||