| | | | |
| повідко́пуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | повідко́пуваний | повідко́пувана | повідко́пуване | повідко́пувані |
| родовий | повідко́пуваного | повідко́пуваної | повідко́пуваного | повідко́пуваних |
| давальний | повідко́пуваному | повідко́пуваній | повідко́пуваному | повідко́пуваним |
| знахідний | повідко́пуваний, повідко́пуваного | повідко́пувану | повідко́пуване | повідко́пувані, повідко́пуваних |
| орудний | повідко́пуваним | повідко́пуваною | повідко́пуваним | повідко́пуваними |
| місцевий | на/у повідко́пуваному, повідко́пуванім | на/у повідко́пуваній | на/у повідко́пуваному, повідко́пуванім | на/у повідко́пуваних |
