| | |
| повідко́пуватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | повідко́пуватися, повідко́пуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | повідко́пуймося, повідко́пуймось |
| 2 особа | | повідко́пуйтеся, повідко́пуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | повідко́пуємося, повідко́пуємось, повідко́пуємся |
| 2 особа | | повідко́пуєтеся, повідко́пуєтесь |
| 3 особа | повідко́пується | повідко́пуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | повідко́пувався, повідко́пувавсь | повідко́пувалися, повідко́пувались |
| жін.р. | повідко́пувалася, повідко́пувалась |
| сер.р. | повідко́пувалося, повідко́пувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| повідко́пувавшись |
