| | | | |
| повідкочу́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | повідкочу́ваний | повідкочу́вана | повідкочу́ване | повідкочу́вані |
| родовий | повідкочу́ваного | повідкочу́ваної | повідкочу́ваного | повідкочу́ваних |
| давальний | повідкочу́ваному | повідкочу́ваній | повідкочу́ваному | повідкочу́ваним |
| знахідний | повідкочу́ваний, повідкочу́ваного | повідкочу́вану | повідкочу́ване | повідкочу́вані, повідкочу́ваних |
| орудний | повідкочу́ваним | повідкочу́ваною | повідкочу́ваним | повідкочу́ваними |
| місцевий | на/у повідкочу́ваному, повідкочу́ванім | на/у повідкочу́ваній | на/у повідкочу́ваному, повідкочу́ванім | на/у повідкочу́ваних |
