| повіднахо́дити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повіднахо́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повіднахо́дьмо | |
| 2 особа | повіднахо́дь | повіднахо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повіднахо́джу | повіднахо́димо, повіднахо́дим |
| 2 особа | повіднахо́диш | повіднахо́дите |
| 3 особа | повіднахо́дить | повіднахо́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повіднахо́див | повіднахо́дили |
| жін.р. | повіднахо́дила | |
| сер.р. | повіднахо́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| повіднахо́джений | ||
| Безособова форма | ||
| повіднахо́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| повіднахо́дивши | ||