повідни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | повідни́й | повідна́ | повідне́ | повідні́ |
родовий | повідно́го | повідно́ї | повідно́го | повідни́х |
давальний | повідно́му | повідні́й | повідно́му | повідни́м |
знахідний | повідни́й, повідно́го | повідну́ | повідне́ | повідні́, повідни́х |
орудний | повідни́м | повідно́ю | повідни́м | повідни́ми |
місцевий | на/у повідно́му, повідні́м | на/у повідні́й | на/у повідно́му, повідні́м | на/у повідни́х |