| повідпиха́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідпиха́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідпиха́ймо | |
| 2 особа | повідпиха́й | повідпиха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідпиха́ю | повідпиха́ємо, повідпиха́єм |
| 2 особа | повідпиха́єш | повідпиха́єте |
| 3 особа | повідпиха́є | повідпиха́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідпиха́в | повідпиха́ли |
| жін.р. | повідпиха́ла | |
| сер.р. | повідпиха́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повідпиха́вши | ||