| | |
| повідстобу́рчувати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | повідстобу́рчувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | повідстобу́рчуймо |
| 2 особа | повідстобу́рчуй | повідстобу́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | повідстобу́рчую | повідстобу́рчуємо, повідстобу́рчуєм |
| 2 особа | повідстобу́рчуєш | повідстобу́рчуєте |
| 3 особа | повідстобу́рчує | повідстобу́рчують |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | повідстобу́рчував | повідстобу́рчували |
| жін.р. | повідстобу́рчувала |
| сер.р. | повідстобу́рчувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| повідстобу́рчуваний |
| Безособова форма |
| повідстобу́рчувано |
| Дієприслівник |
| повідстобу́рчувавши |
