| повідці́джувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідці́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідці́джуймо | |
| 2 особа | повідці́джуй | повідці́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідці́джую | повідці́джуємо, повідці́джуєм |
| 2 особа | повідці́джуєш | повідці́джуєте |
| 3 особа | повідці́джує | повідці́джують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідці́джував | повідці́джували |
| жін.р. | повідці́джувала | |
| сер.р. | повідці́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| повідці́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| повідці́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| повідці́джувавши | ||