| пові́ритися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (упевнитися, переконатися в правильності, правдивості чого-небудь) | ||
| Інфінітив | пові́ритися, пові́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | пові́риться | пові́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пові́рився, пові́ривсь | пові́рилися, пові́рились |
| жін.р. | пові́рилася, пові́рилась | |
| сер.р. | пові́рилося, пові́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пові́рившись | ||