| поголі́вний – прикметник | ||||
| (обчислюваний за кількістю голів) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поголі́вний | поголі́вна | поголі́вне | поголі́вні |
| родовий | поголі́вного | поголі́вної | поголі́вного | поголі́вних |
| давальний | поголі́вному | поголі́вній | поголі́вному | поголі́вним |
| знахідний | поголі́вний | поголі́вну | поголі́вне | поголі́вні |
| орудний | поголі́вним | поголі́вною | поголі́вним | поголі́вними |
| місцевий | на/у поголі́вному, поголі́внім | на/у поголі́вній | на/у поголі́вному, поголі́внім | на/у поголі́вних |