| подзвони́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | подзвони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | подзвоні́мо, подзвоні́м | |
| 2 особа | подзвони́ | подзвоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | подзвоню́ | подзво́нимо, подзво́ним |
| 2 особа | подзво́ниш | подзво́ните |
| 3 особа | подзво́нить | подзво́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | подзвони́в | подзвони́ли |
| жін.р. | подзвони́ла | |
| сер.р. | подзвони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| подзвони́вши | ||