| | |
| пожиткува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (споживати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пожиткува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пожитку́ймо |
| 2 особа | пожитку́й | пожитку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пожиткува́тиму | пожиткува́тимемо, пожиткува́тимем |
| 2 особа | пожиткува́тимеш | пожиткува́тимете |
| 3 особа | пожиткува́тиме | пожиткува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пожитку́ю | пожитку́ємо, пожитку́єм |
| 2 особа | пожитку́єш | пожитку́єте |
| 3 особа | пожитку́є | пожитку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пожитку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пожиткува́в | пожиткува́ли |
| жін. р. | пожиткува́ла |
| сер. р. | пожиткува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пожиткува́вши |
