| | |
| позабрі́хуватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позабрі́хуватися, позабрі́хуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позабрі́хуймося, позабрі́хуймось |
| 2 особа | | позабрі́хуйтеся, позабрі́хуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | позабрі́хуємося, позабрі́хуємось, позабрі́хуємся |
| 2 особа | | позабрі́хуєтеся, позабрі́хуєтесь |
| 3 особа | позабрі́хується | позабрі́хуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позабрі́хувався, позабрі́хувавсь | позабрі́хувалися, позабрі́хувались |
| жін.р. | позабрі́хувалася, позабрі́хувалась |
| сер.р. | позабрі́хувалося, позабрі́хувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позабрі́хувавшись |
