| позазу́брювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позазу́брювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позазу́брюймо | |
| 2 особа | позазу́брюй | позазу́брюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позазу́брюю | позазу́брюємо, позазу́брюєм |
| 2 особа | позазу́брюєш | позазу́брюєте |
| 3 особа | позазу́брює | позазу́брюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позазу́брював | позазу́брювали |
| жін.р. | позазу́брювала | |
| сер.р. | позазу́брювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позазу́брюваний | ||
| Безособова форма | ||
| позазу́брювано | ||
| Дієприслівник | ||
| позазу́брювавши | ||