| | |
| позакандзю́блювати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позакандзю́блювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позакандзю́блюймо |
| 2 особа | позакандзю́блюй | позакандзю́блюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | позакандзю́блюю | позакандзю́блюємо, позакандзю́блюєм |
| 2 особа | позакандзю́блюєш | позакандзю́блюєте |
| 3 особа | позакандзю́блює | позакандзю́блюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позакандзю́блював | позакандзю́блювали |
| жін.р. | позакандзю́блювала |
| сер.р. | позакандзю́блювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позакандзю́блювавши |
