| | |
| позакарлю́чувати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позакарлю́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позакарлю́чуймо |
| 2 особа | позакарлю́чуй | позакарлю́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | позакарлю́чую | позакарлю́чуємо, позакарлю́чуєм |
| 2 особа | позакарлю́чуєш | позакарлю́чуєте |
| 3 особа | позакарлю́чує | позакарлю́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позакарлю́чував | позакарлю́чували |
| жін.р. | позакарлю́чувала |
| сер.р. | позакарлю́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| позакарлю́чуваний |
| Безособова форма |
| позакарлю́чувано |
| Дієприслівник |
| позакарлю́чувавши |
