| позакида́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (закидати усіх або багатьох) | ||
| Інфінітив | позакида́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позакида́ймо | |
| 2 особа | позакида́й | позакида́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позакида́ю | позакида́ємо, позакида́єм |
| 2 особа | позакида́єш | позакида́єте |
| 3 особа | позакида́є | позакида́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позакида́в | позакида́ли |
| жін.р. | позакида́ла | |
| сер.р. | позакида́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позакида́вши | ||