| | | | |
| позалю́днюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | позалю́днюваний | позалю́днювана | позалю́днюване | позалю́днювані |
| родовий | позалю́днюваного | позалю́днюваної | позалю́днюваного | позалю́днюваних |
| давальний | позалю́днюваному | позалю́днюваній | позалю́днюваному | позалю́днюваним |
| знахідний | позалю́днюваний | позалю́днювану | позалю́днюване | позалю́днювані |
| орудний | позалю́днюваним | позалю́днюваною | позалю́днюваним | позалю́днюваними |
| місцевий | на/у позалю́днюваному, позалю́днюванім | на/у позалю́днюваній | на/у позалю́днюваному, позалю́днюванім | на/у позалю́днюваних |
