| | | | |
| позалюто́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | позалюто́вуваний | позалюто́вувана | позалюто́вуване | позалюто́вувані |
| родовий | позалюто́вуваного | позалюто́вуваної | позалюто́вуваного | позалюто́вуваних |
| давальний | позалюто́вуваному | позалюто́вуваній | позалюто́вуваному | позалюто́вуваним |
| знахідний | позалюто́вуваний, позалюто́вуваного | позалюто́вувану | позалюто́вуване | позалюто́вувані, позалюто́вуваних |
| орудний | позалюто́вуваним | позалюто́вуваною | позалюто́вуваним | позалюто́вуваними |
| місцевий | на/у позалюто́вуваному, позалюто́вуванім | на/у позалюто́вуваній | на/у позалюто́вуваному, позалюто́вуванім | на/у позалюто́вуваних |
